- вилуплювати
- —————————————————————————————вилу́плюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вилуплювати — юю, юєш, недок., ви/лупити, плю, лиш; мн. ви/луплять; док., перех. 1) розм. Видобувати, виймати, очищаючи від шкаралупи і т. ін. || Виламувати, відколювати від чого небудь; робити що небудь, виламуючи з чогось. 2) Сидячи на яйцях, виводити… … Український тлумачний словник
вилупити — див. вилуплювати … Український тлумачний словник
вилуплювання — я, с. Дія за знач. вилуплювати … Український тлумачний словник
висиджувати — висідити (про птахів сидячи на яйцях, плодити пташенят), виводити, вивести, насиджувати, насидіти, вилуплювати, лупити, вилупити … Словник синонімів української мови
витріщати — витріщити (про очі широко розкривати), випинати, випнути, вип ясти, п ясти, пнути, вилуплювати, вилупити, вирячувати, вирячити, викочувати, викотити, вибалушувати, вибалушити, вирячувати, вирячити … Словник синонімів української мови
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови